Пам’яті колег

31 травня 2016 року профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації Болградської центральної районної лікарні, з урахуванням побажань багатьох співробітників лікарні, було прийнято Постанову №18/16, згідно якої щороку, 21 червня, у День пам’яті Давида Мироновича Гіндентулера, основоположника та корифея охорони здоров’я нашого району, встановлено й День пам’яті всіх медичних працівників, що пішли від нас.

Пам’ять ― це просто можливість людського організму зберігати якусь інформацію. Це щось більше, якщо йдеться про пам’ять, пов’язану з людьми та важливими подіями у житті суспільства.

Якщо замислитися, більшу частину життя ми проводимо на роботі, та часто з колегами спілкуємося частіше, ніж із близькими. Відхід у світ інших людей, яких ми всі знаємо, які ділилися з нами своїм досвідом, своїми бідами і радощами, стояли пліч-о-пліч на сторожі здоров’я людей ― великий удар для кожного з нас. Усі вони ― гідні люди, які сумлінно виконували свій обов’язок.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять наших колег: Дмитро Родіонович Начев ― засновник Болградської земської лікарні, першої лікарні в Болграді; Давид Миронович Гіндентулер ― лікар-хірург, головний лікар Болградської районної лікарні з 1946 по 1978 роки, основоположник дитячих молочних кухонь в Болградському районі; Борис Іванович Ніколов ― лікар-хірург, головний лікар Болградської центральної районної лікарні з 1978 по 1979 та з 1990 по 1991 роки; Олена Олексіївна Тамбовцева ― лікар-хірург, травматолог; Євдокія Яківна Малова ― лікар акушер-гінеколог; Володимир Петрович Малов ― лікар-анестезіолог; Федор Степанович Кара ― лікар-хірург, травматолог; Ольга Дмитрівна Віткі ― головна медична сестра; Василь Кирилович Маленков ― лікар-хірург, головний лікар Болградської центральної районної лікарні з 1985 по 1987 роки; Василь Васильович Димитров ― лікар-невропатолог; Борис Георгійович Гуштюк ― лікар-невропатолог; Юрій Степанович Подольський ― лікар-анестезіолог; Степан Дмитрович Кара ― лікар-анестезіолог; Алевтина Іванівна Касимова ― лікар-педіатр; Надія Сергіївна Волонтір ― медична сестра дитячого відділення; Петро Васильович Залищук ― голова профспілкової організації, голова штабу ГО; Надія Марківна Смирнова ― лікар-дерматолог; Людмила Тимофіївна Перепелкіна ― лікар-дерматолог; Михайло Миколайович Курдоглов ― головний державний санітарний лікар Болградської райсанепідстанції; Георгій Дмитрович Курдов ― лікар-хірург… На жаль, список дуже великий.

Хто, як не ми, маємо звернути увагу суспільства на ту важливу місію, що несли люди, які у різний час дали клятву Гіппократа. Їхня праця ― неоціненна. Їхній досвід ― безцінний. Їхня діяльність ― приклад для наслідування молодого покоління. Наше завдання ― не дати забути цих медичних працівників, наших колег, які безкорисливо служили людям, зберегли тисячі життів та сотням тисяч повернули здоров’я, дали надію та віру в те, що допомога обов’язково прийде. Вони не чекали визнання та нагород. Вони просто виконували свою важку роботу, одного разу вирішивши стати медичним працівником. І це ще раз доводить, що в медицину приходять за велінням душі.

Сьогодні ми повинні залишатися вірними клятві Гіппократа, бути гідними продовжувачами справи наших колег. Бути терпимими та милосердними, чуйними та сміливими, мудрими та чесними. Давайте житимемо… Жити, як і раніше, залишаючись Людьми з великої літери. Людьми, гідними пошани, якими ми пам’ятаємо наше старше покоління…

Петро Кірпік

Голова ППО КНП «Болградська центральна районна лікарня»